Новини

«З питною водою у нас геть кепсько». Жорсткий коментар академіка НААН щодо стану води

Ось ми і з'ясували всю таблицю Менделєєва у дніпровській воді. Рахункова палата відзвітувала про результати аудиту стану річки Дніпро. Він катастрофічний. Виявлено 161 речовину-забруднювач і якість води стрімко погіршується. В аналізах знайдено навіть гербіцид атразин, метали кадмій та нікель, важкі метали - цинк, мідь та ртуть, які створюють загрозу здоров'ю людей та можуть призвести до екологічної катастрофи.

Крім того, під час проведення аналізів виявлені фармацевтичні препарати та речовини, які використовують у парфумерії, синтетичний мускус, сільськогосподарські ядохімікати. Від чого масово гине риба.

До того ж, Дніпро швидко міліє через кліматичні зміни, а тому концентрація шкідливої хімії та важких металів збільшується. А ще буйним цвітом розквітає від фосфатів у миючих засобах.

Ось таку воду з четвертої по довжині річки Європи ми, шановні, використовуємо у своїх домівках. І скаржимося на неприємний запах, колір, негативний вплив на стан волосся та шкіри.

Фахівці Рахункової палати винесли жорсткий вердикт, якщо найближчим часом екологія Дніпра не покращиться, передбачених бюджетом витрат на порятунок річки катастрофічно не вистачить. Адже русло доведеться повністю чистити, тож витрати можуть зрости у 2 тисячі разів. Зараз це для держави є непідйомним.
На жаль, подібна ситуація у нас у всіх річках України. Навіть у гірських карпатських, хоча ми звикли думати, що Карпати - екологічно чистий регіон. Але люди роблять усе, щоб це твердження розвіяти.

Вивіз побутових відходів, у першу чергу пластику, на береги річок вже створили катастрофічні ситуації на річках Прут, Серет, Черемош та їхніх притоках. І все це прямує у Дністер та Дунай.

Та, на жаль, місцева влада і керівники ОТГ не можуть реально вплинути на культуру поводження з відходами, оскільки не вистачає полігонів для їх утилізації, а тим більше підприємств з переробки. Так що мова про європейське сортування побутового сміття навіть не ведеться.

Ситуацію надзвичайно загострюють викиди промислових підприємств, ігнорування законодавства щодо будівництва очисних споруд, відсутність контролю за екологічною ситуацією у малих населених пунктах. Це невідкладна загальнодержавна проблематика.

Окремо хочу зупинитися на забрудненні Тиси, знаменитої закарпатської річки, на берегах якої я, як й інші мешканці цього карпатського краю, полюбляла відпочивати.

Річці завдано непоправної шкоди, аж до винесення проблеми на міжнародний рівень. У ході діалогу Україна-Угорщина було констатовано, що лише за перші місяці 2021 року у Тису було скинуто понад 1 500 кубометрів відходів українського та румунського походження. А колись люди з Тиси пили, поїли худобу, захоплювалися джерельною чистотою води.

Тепер же угорська сторона змушена говорити про необхідність третього рівня санації води у річці. Морфологія забруднюючих відходів наступна: упакування, поліетиленові мішки, пластикові пляшки, плівка, скляна тара і це все скидає у воду населення, яке проживає вздовж берегів.

Чому люди викидають все зайве у воду?

Бо, найперше, апріорі відсутня процедура вивезення відходів з високогірних сіл. Ті ж, хто річку намагається не засмічувати, створюють стихійні звалища, але їх річка забирає сама, після злив та паводків. Докидають сміття місцевим і численні туристи.

Невесело, правда?

Тим часом, Кабмін вніс у Верховну Раду законопроєкт 5723 щодо програми "Питна вода України". Ним передбачено виділення майже 30 мільярдів гривень на покращення ситуації з питною водою. На 5 років виконання цієї стратегії конкретно потрібно 28,6 мільярди гривень, з них 19,9 підуть з державного бюджету, 11,6 мільярдів - з інших джерел.

Бо наразі у нас лише близько 70% населення мають централізоване водопостачання. А у 9 областях досі воду або подають за графіком, або довозять.

За даними: https://cutt.ly/Sm149MN
Новини України