WaterNet
Запит до ПАТ "АК "Київводоканал" щодо посиленого запаху хлору у водопровідній воді м. Києва

З листопада 2017 року до спеціалістів, що є членами нашої організації, надходять чисельні звернення від населення різних районів м. Києва щодо посиленого запаху хлору у водопровідній воді і навіть у воді після систем доочищення, що спричиняє чималі незручності та дискомфорт для споживачів.
Просимо Вас надати коментарі щодо зазначеної ситуації та пояснити можливі причини посилення запаху хлору у водопровідній воді м. Києва.

Повний текст запиту

ПАТ "АК "Київводоканал"
Якість питної води, що надається мешканцям м. Києва, відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
Для знезараження питної води на водопровідних станціях, а також на насосних станціях артезіанської води застосовується хлор. Показник запаху, що не сягає 2 балів, відповідає чинним нормативам.
Залишковий хлор може бути видалено споживачем за допомогою додаткового очищення. Таке очищення може бути здійснено, до прикладу, активованим вугіллям, але при цьому потрібно зауважити, що його сорбційна активність обмежена. При тривалій роботі вугільних фільтрів їхня ефективність знижується, тобто видалення запаху не відбуватиметься.

Повний текст відповіді

WaterNet
Запит до ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України" щодо ситуації в м. Миколаєві зі спалахом гепатиту А, джерелом захворювання яким фахівці називають воду

Останнім часом широкого розголосу в ЗМІ набула ситуація в м. Миколаєві зі спалахом гепатиту А, джерелом захворювання яким фахівці називають воду.
Просимо Вас надати коментарі щодо зазначеної ситуації та пояснити можливі причини потрапляння вірусу гепатиту А у воду, а також інформацію про заходи попередження подібних випадків, які проводяться у регіоні.

Повний текст запиту

ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України"
Наприкінці 2017 та з початку 2018 років в м. Миколаєві зареєстроване погіршення епідемічної ситуації з вірусного гепатиту А. Всього з 3грудня 2017 року по 2 лютого 2018 року на вірусний гепатит А захворіло 132 особи, з них 27 дітей до 15 років.
Завдяки своєчасному здійсненню ряда заходів, яки були затверджені рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі Миколаївської міської ради, не допущено подальшого розповсюдження захворювань, епідускладенння локалізовано та практично ліквідовано. На сьогодні захворюваність реєструється у вигляді поодиноких випадків.
Достовірно встановити причину виникнення епідускладнення не вдалося. За результатами проведеного епідеміологічного аналізу та на підставі результатів лабораторних досліджень слід припустити, що фактором передачі була вода питна, яка вживалась населенням. Проте, прямих доказів наявності у питній воді вірусу гепатиту А не виявлено.

Повний текст відповіді

Миколаївська міська рада, міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал"

В досліджених пробах води за вірусологічними показниками водоочисних споруд та водопроводу вірус гепатиту А не виявлений. Дослідження проводились ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України".
З метою поліпшення якості питної води відомчою лабораторією МКП «Миколаївводоканал» здійснюється контроль за якістю питної води, яка подається в розподільчу мережу м. Миколаєва у відповідності ДержСанПіНу 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".
Об'єкти водопостачання, що експлуатуються МКП "Миколаївводоканал", мають зони санітарної охорони згідно БНіП 2.04.02-84 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди".
На всі очисні споруди водопроводу і каналізації розроблені технологічні регламенти, які включають вимоги до якості питної води та стічних вод. Підприємство забезпечено нормативними запасами реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення і знезараження питної води.

Повний текст відповіді

Головне управління Держпродспоживслужби України в Миколаївській області

При проведенні епідрозслідування спалаху на вірусний гепатит А серед населення м. Миколаєва було встановлено, що більшість захворілих осіб пов’язують свій стан з вживанням води з пунктів доочистки води.
З огляду на вищезазначене, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області, за участю фахівців ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України", проведено обстеження (100%) всіх пунктів розливу води, з якими могло бути пов’язане захворювання (всього 7 пунктів розливу води), з відбором 21 проби води для лабораторних досліджень за санітарно-хімічними, мікробіологічними, вірусологічними показниками.
Одночасно, 7 проб води направлено для дослідження до вірусологічної лабораторії ДУ "Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України".
За результатами лабораторних досліджень, проведених у вірусологічній лабораторії ДУ "Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України", вірус гепатиту А не виділено. В 4-х пробах води виявлено ДНК аденовіруса, в 2-х пробах - ДНК адено- та РНК рота вірусів, в 1-й пробі - виявлено РНК ротавіруса. За отриманими результатами лабораторних досліджень води з пунктів розливу води (21 проба), проведених в бактеріологічній лабораторії ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України", з 1-єї проби води виділено загальні коліформи, що не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4- 171-10 "Вода питна". В зв’язку з вищезазначеним, 07.01.2018р. була проведена дезінфекція та промивка всіх водопровідних мереж в місцях розташування пунктів розливу води, проведена заміна фільтрів та повторно відібрані зразки води для проведення лабораторних досліджень. В усіх зразках вода відповідала вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10.

Повний текст відповіді

WaterNet
Запит до головного державного санітарного лікаря України, Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності Міністерства охорони здоров'я України та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо питання контролю якості питної води, доочищеної в пунктах розливу

1. Чи є вимоги до контролю якості доочищеної питної води пунктів розливу та його періодичності, вказані в ДСанПін 2.2.4-171-10, актуальними і обов'язковими до виконання?
2. Якщо ці вимоги є обов'язковими, то яка організація може зафіксувати факти відхилення від їх виконання?
3. Які заходи можуть бути застосовані до виробників, що не дотримуються даних вимог?
4. Які лабораторії уповноважені проводити контроль якості доочищеної питної води пунктів розливу, зазначений в ДСанПін 2.2.4-171-10?
5. Чи є нижнє обмеження показника якості «сухий залишок» для питної води, доочищеної в пунктах розливу, нормованою величиною, чи рекомендованою?
6. Яке зі значень нижнього обмеження показника якості "сухий залишок", що вказані в ДСанПіН 2.2.4-171-10, треба вважати вірним для виконання вимог щодо фізіологічної повноцінності питної води?
7. Як, ким і з якою періодичністю контролюється або повинно контролюватись виконання цієї вимоги, і яке покарання може бути накладено на виробника питної води в разі його порушення?

Повний текст запиту до державного санітарного лікаря України
Повний текст запиту до Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності МОЗ України
Повний текст запиту до Держпродспоживслужби України

Держпродспоживслужба України
Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 липня 2010 р. за № 452/17747 (далі - Санітарні норми) обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у сфері питного водопостачання населення, та громадянами.
Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю.
Виробничий контроль якості доочищеної питної води з пунктів розливу повинен здійснюватися підприємствами питного водопостачання (виробником) відповідно до вимог Санітарних норм. Вода питна з пунктів розливу повинна відповідати показниками епідемічної безпеки та санітарно-хімічним показникам безпечності та якості питної води відповідно до додатків 1-3 Санітарних правил.
У додатку 4 до Санітарних правил наведено показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води, зокрема показник сухого залишку становить 200 - 500 мг/дм3.
Санітарними правилами не передбачено вимогу щодо дотримання показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води для доочищеної питної води з пунктів розливу.
Лабораторні дослідження безпечності та якості питної води можуть бути проведені будь-якою лабораторією акредитованою на даний вид досліджень.
За порушення санітарного законодавства передбачена адміністративна, цивільно-правова, кримінальна відповідальність згідно з законом.

Повний текст відповіді

Директорат громадського здоров’я та профілактики захворюваності МОЗ України
Відповідно до пункту 1.1 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (далі - ДСанПіН 2.2.4-171-10) є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у сфері питного водопостачання населення, та громадянами.
Абзацом другим пункту 3.2. ДСанПіН 2.2.4-171-10 врегульовано, що під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання населення слід надавати перевагу джерелам та технологіям, що забезпечать виробництво питної води з оптимальним вмістом мінеральних речовин за показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (додаток 4).
Лабораторні дослідження, в тому числі доочищеної питної води можуть здійснюватися будь-якою лабораторією, що акредитована на проведення даних видів робіт відповідно до законодавства.

Повний текст відповіді