Антибіотикорезистентність виходить за межі лікарень: водні системи стають глобальним резервуаром стійких бактерій
Антибіотикорезистентність давно перестала бути проблемою виключно медичних закладів. Нове дослідження, проведене в Південній Африці, демонструє, що річки, стічні води та інші водні об'єкти стають важливими середовищами накопичення й поширення антибіотикорезистентних бактерій та генів стійкості до антибіотиків. Хоча робота присвячена окремій країні, її висновки мають глобальне значення, адже аналогічні процеси вже фіксуються на всіх континентах.
Автори пояснюють, що до водного середовища постійно потрапляють залишки антибіотиків, бактерії з лікарень, побутових і промислових стоків, а також відходи тваринництва. Навіть сучасні очисні споруди не завжди здатні повністю видалити антибіотики, антибіотикорезистентні бактерії та гени стійкості. У результаті водойми стають своєрідними "майданчиками" для горизонтального перенесення генів між різними видами мікроорганізмів, що прискорює появу нових резистентних штамів.
Особливу небезпеку становить те, що такі бактерії можуть повертатися до людини через недостатньо очищену воду, зрошення сільськогосподарських культур, рекреаційне використання водойм або повторне використання очищених стічних вод. Таким чином водний цикл перетворюється на один із ключових механізмів поширення антибіотикорезистентності, поряд із системами охорони здоров'я та харчовим ланцюгом.
Всесвітня організація охорони здоров'я відносить антибіотикорезистентність до десяти найбільших загроз для здоров'я людства. За оцінками міжнародних досліджень, без ефективних заходів кількість смертей, пов'язаних зі стійкими до антибіотиків інфекціями, продовжуватиме зростати, а боротьба з проблемою вимагатиме не лише раціонального використання антибіотиків, а й модернізації систем очищення стічних вод, розвитку екологічного моніторингу та впровадження підходу «Єдине здоров'я» (One Health), який розглядає здоров'я людей, тварин і довкілля як єдину взаємопов'язану систему.
Для фахівців водної галузі результати дослідження є ще одним підтвердженням того, що традиційні показники якості води вже не відображають усіх сучасних ризиків. Моніторинг генів антибіотикорезистентності, оцінка ефективності їх видалення на очисних спорудах та впровадження технологій, здатних руйнувати як самі бактерії, так і їхній генетичний матеріал, поступово стають новими напрямами розвитку водоочисних технологій. Саме тому проблема, продемонстрована на прикладі Південної Африки, є актуальною для більшості країн світу незалежно від рівня розвитку їхньої системи водопідготовки.
Детальніше: https://lnk.ua/NAc9SBkz2