5+ питань щодо аналізу якості питної води в Україні
Як відомо всім і кожному однією з основних проблем насьогодні є забезпечення права людини на доступ до якісної питної води.
Питання перше - що таке є «якісна питна вода»?
Згідно закону України «Про питну воду та питне водопостачання»: питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Тобто, щоб зрозуміти чи є питна вода якісною, треба порівняти її показники з відповідними нормативами.
Питання друге - що таке нормативи?
Зрозуміло, що питна вода, з якого б джерела вона не поступала, містить безліч різноманітних домішок як корисних, так і шкідливих. Саме в нормативах наводиться інформація що до гранично допустимих концентрацій різних домішок в питній воді. Нормативних документів існує багато – в кожній країні свої, а крім того ще є й загальні, такі, як Директива (EU) 2020/2184 в Європі або Закон про безпечність питної води в США. Україна має власні стандарти якості питної води, які регулюються Державними санітарними нормами та правилами ДСанПіН 2.2.4-171-10, що визначають хімічні та гігієнічні вимоги до питної води за 86 показниками. Нажаль українські діючі норми не відповідають вимогам сьогодення. Так наприклад в Директиві (EU) 2020/2184 обов’язковими для моніторингу є 48 показників, а ще 17 необов'язкових параметрів, які країни-члени можуть контролювати на національному рівні, якщо це необхідно. Варто зазначити, що Європейські нормативи відповідають надсучасним вимогам і це приклад того, що кількість не завжди відповідає якості.
В таблиці 1 наведені показники, за якими відрізняються Директива (EU) 2020/2184 та ДСанПін 2.2.4-171-10. Ця різниця зумовлена суттєвим погіршенням стану навколишнього середовища, і в першу чергу водного, викликаного появою нового класу забруднювачів, а саме мікроорганічних. Їхня кількість зростає лавиноподібно, що викликає необхідність негайного введення додаткових нормативів, відповідність до яких вимагає наявності спеціального обладнання, яке в Україні наразі відсутнє. Проте, як показують результати багаторічних моніторингів, показники якості води в Україні досить часто не відповідають навіть діючим стандартам. Це пов’язано, як з застарілими технологіями підготовки питної води, так і з незадовільним станом водопровідних мереж. Сьогодні ситуація погіршилась ще і в зв’язку з воєнними діями. Виходами є локальне доочищення води в точці споживання або використання бутильованої води. В усіх випадках ніяк не можливо обійтись без контролю якості води, тобто треба регулярно робити її аналіз.
Таблиця 1. Показники якості води, за якими відрізняються Директива (EU) 2020/2184 та ДСанПін 2.2.4-171-10
Питання третє – які саме категорії питної води доцільно аналізувати?
Водопровідна вода – не зважаючи на те, що її якість в обов’язковому порядку контролюється на виході з водоканалу і нібито відповідає вимогам, проходячи по зношених водопровідних трубах на шляху до споживача суттєво забруднюється і потребує доочищення в місті споживання. Інформація що до складу води в цьому випадку необхідна для правильного вибору обладнання для очищення води.
Доочищена водопровідна вода – потребує контролю для своєчасної заміни змінних елементів або коректування роботи обладнання.
Вода зі свердловин – повинна бути проаналізована для встановлення раціональної глибини буріння, а також вибору оптимальної системи її очищення. Крім того, в ході експлуатації встановленої системи необхідно контролювати якість не тільки очищеної, а й вхідної води, оскільки підземні води схильні до зміни складу.
Колодязна вода – повинна обов’язково контролюватись на вміст домішок сільськогосподарського походження, висока вірогідність присутності яких зумовлена малою глибиною криниць.
Бутильована вода – повинна підлягати аналізу, оскільки на відміну від водопровідної її склад взагалі не контролюється державними органами.
Питання четверте – куди звертатись для виконання аналізу якості питної води ?
Для забезпечення точності та достовірності результатів лабораторії, до яких ви звертаєтесь, повинні мати відповідну акредитацію. В Україні діє система сертифікації лабораторій відповідно до стандартів ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 або ДСТУ ISO 10012:2005, які встановлюють вимоги до компетентності лабораторій.
Акредитовані лабораторії зобов'язані проходити регулярну перевірку для підтвердження своєї акредитації. Цей процес включає:
- Оцінку (калібровку та/або повірку) обладнання.
- Аналіз компетенцій персоналу.
- Перевірку методик аналізу відповідно до міжнародних стандартів.
В процес визначення і контроля нормативів якості питної води залучено досить багато різних структур.
Державні служби
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), що відповідає за контроль якості питної води. Вона проводить лабораторні дослідження, моніторить стан водопровідних мереж і перевіряє дотримання санітарних норм.
Державне агентство водних ресурсів України - ця організація займається управлінням водними ресурсами країни, включаючи моніторинг стану поверхневих і підземних вод, а також контроль за їх забрудненням.
Медичні установи.
Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ), яке відіграє ключову роль у встановленні санітарних норм і правил для питної води. Воно розробляє та затверджує нормативні документи, такі як ДСанПіН, і координує діяльність регіональних санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС).
Регіональні санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) - відповідають за місцевий контроль якості води. Вони регулярно відбирають проби води для аналізу та перевіряють дотримання санітарних норм у водопровідних мережах.
Університети та наукові установи
В багатьох університетах та науково-дослідних інститутах хімічного профіля існують лабораторії, де проводяться систематичні дослідження процесів очищення та кондиціювання питної води. Ці лабораторії забезпечені спеціальним обладнанням, яке може бути використано в тому числі і для визначення якості питної води. Професійний рівень співробітників таких лабораторій досить високий. Як приклад, ми наводимо інформацію що до двох лабораторій в м. Києві, які протягом дясятиріч паралельно з науковими дослідженнями проводять вимірювання показників якості питної води:
1. Лабораторія іонного обміну і адсорбції хіміко-технологічного факультету НТУУ КПІ, м. Київ.
Вебсайт: https://vodalab.info/
Послуги: аналіз якості питної води, випробування матеріалів та фільтруючих елементів для очищення води.
Акредитація: ДСТУ ISO 10012:2005 .
2. Науково-технічний центр випробування води (Інститут колоїдної хімії та хімії води НАНУ), м. Київ.
Вебсайт: http://iccwc.org.ua/scientific-and-technical-center-for-water-testing-water-analysis.html
Послуги: дослідження фізико-хімічних властивостей води, аналіз колоїдних систем.
Акредитація: ДСТУ ISO 10012:2005.
Виробничі підприємства
На ряді підприємств , що займаються виробництвом систем водопідготовки та їх обслуговуванням, функціонують лабораторії з оцінки якості питної води. Їх основне призначення – одержання інформації для коректного вибору певного обладнання та коннтролю якості його роботи. В таких лабораторіях для виконання аналізів зазвичай використовуються тест-системи та портативні аналітичні пристрої, що звичайно, здешевлює послуги, але і знижує точність аналізів та перелік вимірюваних показників. Нижче наведена інформація щодо одного з таких підприємств:
Інжинірингова компанія “ЗІКО”, м. Львів.
Вебсайт: https://ziko.com.ua/tochky-zdachi-vody
Послуги: аналіз питної води.
Акредитація: інформація відсутня.
Приватні лабораторії.
Окрім державних організацій, в Україні існує певна кількість приватних лабораторій, які пропонують послуги з аналізу якості води. Кращі з них акредитовані за міжнародними стандартами (наприклад, ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 або ДСТУ ISO 10012:2005) і можуть надавати послуги з аналізу якості питної води для пересічних громадян. Інформація що до деяких з них наведена нижче:
1. Випробувальна лабораторія «Компанія Субос», м. Київ.
Вебсайт: www.subos.com.ua
Послуги: фізико-хімічний, мікробіологічний та радіологічний аналіз води з різних джерел.
Акредитація: ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019.
2. Лабораторія «Центр ЛТД», м. Львів.
Вебсайт: https://center-ltd.com.ua/
Послуги: хімічний та мікробіологічний аналіз води для питного водопостачання, промисловості та аграрного сектору.
Акредитація: ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019.
3. Лабораторія «АКВАлаб», м. Львів.
Вебсайт: https://aqualab.com.ua/
Послуги: аналіз води з басейнів, свердловин, криниць, джерел, центрального водопроводу.
Акредитація: ДСТУ ISO 10012:2005.
4. Компанія "Акварум" м. Одеса.
Вебсайт: https://aquarum.ua/analiz-vodi/
Послуги: аналіз питної води.
Акредитація: інформація відсутня.
Питання п’яте - за якими показниками робити аналіз води?
Як ми вже відзначали в Державних санітарних нормах та правилах ДСанПіН 2.2.4-171-10 регламентуються 86 показників якості питної води. Звичайно, робити аналіз якості по всіх показниках абсолютно не потрібно, якщо відомо, які саме показники найчастіше не відповідають стандартам у вашій місцевості. Таку інформацію можна одержати на сайті https://waternet.ua/ , зайшовши до розділу «Карта якості води» і ознайомившись з даними моніторингу, який ведеться вже майже 15 років. Аналіз цієї бази даних показує, що для більшості регіонів України найбільш розповсюдженими забруднювачами водопровідної води є хлор, органічні речовини, здебільше природного походження, зважені речовини, сполуки заліза, марганцю, алюмінію та іонів жорсткості, а також високий солевміст. Свердловинна та колодязна вода можуть містити окрім зазначених домішок сполуки фтору, сірководень та нітрати. Для оцінки мікробіологічної якості питної води необхідно виконати аналіз на загальне мікробне число.
В таблиці 2 наведено перелік показників якості питної води, визначення яких дозволить досить повно оцінити її стан і безпечність. Цієї інформації буде достатньо і для вибору оптимальної локальної системи очищення води.
Таблиця 2. Перелік показників якості питної води, рекомендований для першочергового визначення
У нас залишилось без відповіді останнє питання щодо вартості виконання аналізу. Ми сподіваємося, що користуючись наданою в даній статті інформацією вам не складе труднощів одержати цінові пропозиції у відповідних виконавців і обрати найкращих.
Тетяна Євгенівна Мітченко, президент ГО ВУВТ WaterNet, д.т.н., професор кафедри технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології, завідувач лабораторії іонного обміну та адсорбції ХТФ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Сергій ВАСИЛЮК, к.х.н., старший науковий співробітник лабораторії іонного обміну та адсорбції ХТФ КПІ ім. Ігоря Сікорського