Статті

Для чого потрібна сертифікація продукції?

Що відбувається сьогодні в області сертифікації продукції в Україні? Що дає сертифікація виробникам і покупцям продукції? Чи обов'язкова сертифікація? І взагалі - для чого вона потрібна? Та й чи потрібна? Ці питання задають і не завжди знаходять правильну відповідь виробники, постачальники і покупці продукції в Україні. Спробуємо розібратися в цьому з урахуванням сьогоднішніх реалій.

Український ринок надає досить широкі можливості для реалізації продукції: мережі супер- і гіпермаркетів, ринки, спеціалізовані магазини і просто магазини, склади, опт, роздрібна торгівля ... При цьому продукція одного і того ж призначення може бути представлена цілим рядом різних моделей і марок як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Однак покупців при виборі товару, перш за все, хвилює питання гарантії якості та безпеки продукції, яку вони купують.

Тут і вступають в гру всілякі сертифікати. Серед існуючих сертифікатів на продукцію в Україні протягом багатьох років такою гарантією виступають державні українські сертифікати в системі УкрСЕПРО, які після відповідних випробувань в незалежних компетентних лабораторіях і центрах, видаються як для вітчизняної продукції, так і для продукції, що ввозиться на український ринок з-за кордону . Зарубіжні сертифікати на продукцію також потребують процедури їх підтвердження за результатами випробувань в Україні або взаємного визнання таких документів.

До недавнього часу сертифікат УкрСЕПРО (єдиної української державної системи сертифікації та стандартизації) був основним серед сертифікатів на продукцію в Україні. Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО ділиться на обов'язкову і добровільну, а також на сертифікацію продукції вітчизняного та імпортного виробництва.

В процесі обов'язкової сертифікації проводиться оцінка відповідності параметрів продукції вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України. Особлива увага наявності сертифіката надається при ввезенні імпортної продукції на територію України. Сертифікація імпортованої продукції та продукції вітчизняного виробництва проводиться за одними і тими ж процедурами. При позитивному результаті оформляється Сертифікат відповідності.

Продукція, що підлягає обов'язковій сертифікації, законодавчо регламентується відповідним переліком обов'язкових до сертифікації товарів. Після цілого ряду прийнятих за останні роки законодавчих змін у сфері стандартизації та сертифікації список продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, значно зменшився і охоплює досить невеликий її спектр (http://goo.gl/KgD7yM), а сертифікація цієї продукції здійснюється тільки за показниками безпеки . Також законодавством України встановлено перелік товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації при переміщенні через митний кордон України (http://goo.gl/PNFLpd).

Визнання результатів робіт з оцінки відповідності, проведених випробувальними центрами і лабораторіями інших держав, здійснюється на основі багатосторонніх і двосторонніх угод про взаємне визнання результатів сертифікації. Свідченням визнання закордонних сертифікатів є свідоцтва про визнання або сертифікати відповідності, видані в системі УкрСЕПРО.

Навіть якщо продукція не входить в список обов'язкової до сертифікації, вона може пройти за бажанням виробника або постачальника добровільну сертифікацію. Заявник самостійно (або за бажанням замовника) визначає, за якими показниками він хоче підтвердити відповідність продукції вимогам стандартів.

В даний час в Україні здійснюється перехід від проведення сертифікації товарів в системі УкрСЕПРО до підтвердження відповідності продукції Технічним регламентам. Технічний регламент - це нормативно-правовий акт, затверджений Кабінетом міністрів, який визначає конкретні вимоги до виробленої продукції (а також способам її виробництва, послуг та ін.), що стосуються безпеки продукції по відношенню до людини, навколишнього середовища, і встановлює критерії і способи проведення оцінки на відповідність її ратифікованим вимогам.

Технічний регламент, введення якого має поступово змінити процедуру обов'язкової сертифікації, законодавчо закріплює необхідні етапи підтвердження на відповідність затвердженим вимогам продукції, шо випускається або імпортованої з-за кордону.
Ці зміни здійснюються в зв'язку з прийнятим Україною курсом на європейську інтеграцію. В міру прийняття необхідних технічних регламентів вносяться і зміни до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

Головна мета реформи, що проводиться, - перехід від пострадянської системи стандартизації, заснованої на обтяжливих ГОСТах та обов'язкової сертифікації, до сучасної європейської системи. Раніше ГОСТи регулювали абсолютно всі характеристики товару або послуги. Європейська система надає більше свободи виробнику: він повинен дотримуватися тільки загальних вимог безпеки, які закріплені в технічних регламентах, а характеристики товару виробник може вибирати на свій розсуд. Перехід на європейські технічні регламенти ставить перед собою мету зняття торгових бар'єрів з ЄС. В рамках цього процесу вже розроблено кілька десятків Технічних регламентів, еквівалентних Директивам Європейського Союзу (ЄС), багато з яких в даний час діє в обов'язковому порядку.

Прийнятий Верховною Радою України 15 лютого 2015 року Закон «Про технічні регламенти та оцінки відповідності» №124-VIII визначає правила розробки, оформлення, прийняття і застосування технічних регламентів в Україні. Прийняття цього Закону обумовлено, в першу чергу, необхідністю адаптації національного законодавства у сфері технічного регламентування до законодавства Європейського Союзу.
Згідно з цим Законом, «цілями прийняття технічних регламентів є захист життя і здоров'я людей, тварин і рослин, охорона навколишнього середовища та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки і попередження підприємницької практики, яка вводить споживача в оману».
Розробка, прийняття і застосування технічних регламентів здійснюється на підставі принципів, визначених Угодою СОТ про технічні бар'єри в торгівлі, що є додатком до Марракешської угоди про створення Світової організації торгівлі в 1994 році.

Законом визначаються органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державну політику в сфері технічного регулювання, їх повноваження при здійсненні своїх функцій, а також процедури, якої вони повинні дотримуватись, починаючи з розробки проектів технічних регламентів, їх узгодження, оцінки відповідності, публікації технічних регламентів і закінчуючи контролем за їх дотриманням. Закон вступив в дію з 10 лютого 2016 року.
Слід зазначити, що процес гармонізації національного законодавства з європейським - норм, правил, регламентів, стандартів - є досить повільним і трудомістким. Процедура впровадження Технічних регламентів в Україні почалася кілька років тому, але особливого значення набуває саме зараз в рамках вступу України до Асоціації з ЄС. На сьогоднішній день впроваджено 45 технічних регламентів. Офіційний перелік Технічних регламентів опублікований на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua).

Згідно з чинним законодавством України виготовлення або ввезення продукції, з подальшою самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України, без підтвердження відповідності вимогам Технічних регламентів, що діють в обов'язковому порядку, забороняється.

Використання Технічного регламенту для оцінки продукції, що випускається, послуг або супутніх їм процесів є обов'язковим. Норми цього документа вимагають підтвердження на відповідність заявленим вимогам у вигляді надання Декларації відповідності.

Процедури оцінки відповідності продукції Технічним регламентам проводяться із застосуванням встановлених модулів оцінки (модуль - комплекс уніфікованих процедур оцінки відповідності), починаючи з модуля внутрішнього контролю виробництва (А) і закінчуючи модулем повного забезпечення якості ISO 9001 (Н).
Підтвердженням відповідності вимогам Технічних регламентів, які поширюються на продукцію, є Декларація про відповідність та/або Сертифікат відповідності. Вони видаються після проведення необхідних процедур оцінки відповідності для визначення виконання встановлених у відповідних Технічних регламентах чи стандартах вимог.
Виробник має право маркувати продукцію Національним знаком відповідності за наявності підтвердженої незалежними випробуваннями Декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності.

Підставою для митного оформлення імпорту таких товарів на території України є наявність передбачених законодавством документів, що засвідчують факт проходження ними процедури оцінки відповідності.

У разі підтвердження відповідності продукції поряд зі знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер органу, який провадив оцінку відповідності, згідно з державним реєстром таких органів. Постановою Кабінету міністрів України прийняті форма і правила застосування Національного знаку відповідності.

Відповідно до законодавства України (Закони «Про технічні регламенти та оцінки відповідності», «Про державний ринковий нагляд і контроль непродовольчої продукції», «Про загальну безпечність непродовольчої продукції») контроль відповідності продукції вимогам Технічних регламентів здійснюється шляхом державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції . Це означає, що контролюючі органи мають право вимагати під час продажу товарів Декларацію їх відповідності вимогам, що поширюється на даний вид продукції Технічних регламентів. Сертифікат відповідності, який підтверджує, що продукція пройшла відповідні випробування, є свідченням успішного проходження таких випробувань в заявленій виробником товару області.

Законом передбачені відповідні обмежувальні заходи в разі виникнення у органів контролю та нагляду сумнівів щодо дотримання вимог Технічних регламентів: перевірка характеристик продукції шляхом випробувань відібраних зразків, заборона на реалізацію в торговій мережі, вилучення продукції з обігу, а також заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог Технічних регламентів.

Наявність Сертифікату відповідності на продукцію, що підтверджує легітимність Декларації відповідності виробника, дозволяє:
виробнику:
  • підтвердити безпеку продукції для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища і т.д.;
  • бути впевненим самому і гарантувати постачальнику і споживачу якість і ефективність продукції, що пропонується;
  • підвищити конкурентоспроможність продукції;
  • створити додаткову перевагу продукції за участю в тендерах;
  • зробити продукцію більш привабливою для споживача;
  • збільшити обсяг продажів;
споживачу:
  • отримати гарантії якості та безпеки товару, що купується;
  • бути впевненим у надійності і професіоналізмі виробника;
  • отримати гарантії того, що придбана продукція не є контрафактною.

Діючі в Україні Технічні регламенти поширюються на електрообладнання, газове обладнання, устаткування під тиском, товари народного споживання, транспорт, небезпечні середовища, медичні вироби та ін.

Як наслідок, обладнання водопідготовки потрапляє під дію двох регламентів:
  • Технічний регламент безпеки низьковольтного обладнання;
  • Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання.

На жаль, поки що лише деякі виробники обладнання для водопідготовки в Україні підтвердили якість і безпеку своєї продукції такими Деклараціями відповідності та Сертифікатами відповідності. Отриманням цих документів в результаті проведених успішних випробувань модульних установок ECOSOFT, що випускаються, в незалежному Органі з сертифікації ТОВ «НВО «Екософт» знову підтверджує своє лідерство в галузі професійної водопідготовки.

Відомості про автора:

Наталія Макарова здобула освіту на хіміко-технологічному факультеті НТУУ «КПІ», кандидат технічних наук, працює в сертифікованій лабораторії іонного обміну та адсорбції з 1996 року, стаж роботи в галузі сертифікації продукції - 20 років.