Міністерство розвитку громад та територій України щодо питань питного водопостачання

14 травня 2020 р.
 

Міністерство розвитку громад та територій України щодо питань питного водопостачання

Галина Залєвська, директор Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою визначаються положеннями Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (далі – Закон).

Відповідно до статті 9 Закону та Порядку підготовки та оприлюднення Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №576, Мінрегіоном щорічно готується та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні (далі  – Національна доповідь).

До участі у підготовці Національної доповіді залучаються центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації та органи місцевого самоврядування, які надають інформацію відповідно до своєї компетенції.

У процесі підготовки Національної доповіді збираються та узагальнюються дані стосовно джерел питного водопостачання, стану систем питного водопостачання і водовідведення, якості питної води, впливу стічних вод, які скидаються у водойми, на довкілля, результати державного санітарного нагляду за системами питного водопостачання тощо.

Наразі Національну доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2018 році оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінрегіону у рубриці: «Житлово-комунальне господарство» – «Тепло-, водопостачання та водовідведення» – «Національна доповідь».

Водночас повідомляємо, що питне водопостачання України майже на 80 відсотків забезпечується з поверхневих джерел і на 20 відсотків — з підземних.

Екологічний стан поверхневих водних об’єктів і якість води в них є вирішальними чинниками санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Потенціальні запаси поверхневих вод України оцінюються близько 209 куб. км на рік, з яких 25 відсотків формується у межах держави.

Водночас більшість басейнів річок згідно з гігієнічною класифікацією водних об’єктів за ступенем забруднення можна віднести до забруднених та дуже забруднених. Наявні очисні споруди та технології очистки, знезараження питної води не спроможні очистити її до рівня показників безпеки. Останні роки позначилися як посушливі та маловодні. Це закономірно призвело до погіршення якісних показників вод.

Загальні прогнозні ресурси підземних вод України складають 61 689 тис. куб. м на добу та розподілені на території України нерівномірно. Переважна їх частина зосереджена у північних та західних областях країни.

Неналежна сільськогосподарська практика, комунальне, промислове та сільськогосподарське забруднення водних об’єктів на фоні негативних змін клімату призвели до зникнення з карти України тисяч малих річок, втрати водності головних водних артерій України та деградації й знищення водних та навколоводних екосистем.

Всього по Україні централізованим питним водопостачанням забезпечено 99% міст, 89% смт та 30% сільських населених пунктів.

Централізованим водовідведенням забезпечено 95% міст, 61% смт та 2,5% сільських населених пунктів.

В аварійному стані знаходиться 35% водопровідних та 38% каналізаційних мереж.

Цілодобове водопостачання забезпечено лише у 4 областях: Волинській, Рівненській, Харківській, Чернігівській та м. Києві.

На якість питної води систем централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж, відсоток їх зношеності, що становить у різних регіонах від 30% до 70%, несвоєчасні проведення капітальних та поточних планово-профілактичних ремонтів та ліквідації аварій. В окремих регіонах гостро стоїть питання забезпечення населення питною водою не тільки в якісному, але і в кількісному відношенні. Подача води за графіками та її тривала відсутність у водопровідних мережах сприяє бактеріальному забрудненню питної води. Ситуацію значно погіршують випадки відключення об’єктів водопостачання від систем енергопостачання.

Привізною водою на сьогодні забезпечуються 284 населені пункти у 9 областях країни, в яких проживає майже 267 тис. населення.

На реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою в межах науково-обґрунтованих нормативів питного водопостачання та на забезпечення гарантованих Конституцією України прав громадян на достатній життєвий рівень та екологічну безпеку шляхом забезпечення питною водою в необхідних обсягах та відповідно до встановлених нормативів спрямована Загальнодержавна цільова програма «Питна вода України» на 2011-2020 роки.

Однак постійний дефіцит коштів, як на державному, так і на місцевому рівнях, і, як наслідок, недофінансування програми, а з 2013 до 2017  року та у 2019-2020 роках  – відсутність фінансування Програми взагалі, негативно впливає на своєчасність планового проведення заходів з модернізації існуючих водопровідних споруд і мереж та будівництва нових, що в свою чергу значно погіршує якість питної води централізованого водопостачання.

За матеріалами журналу Водопостачання та водовідведення

Теги:
Усі новини

 

Коментарі

Дивись також
 
Популярні