ВІД СТАДІОНУ ДО ПАРЛАМЕНТУ: КРУГООБІГ ВОДНИХ ПРОБЛЕМ В КРАЇНІ

15 квітня 2020 р.
 

Юлія Бережна,

виконавчий директор ВУВТ Waternet

Так вже сталося, що цього року WaterNet відвідав 2 стадіони – Глобен-Арена в Стокгольмі (WORLD WATER WEEK 2019) та Арену Львів (LVIV ECO FORUM 2019). Останнім часом яскраві водні заходи обирають саме спортивні локації – і це не просто символічно, адже з часом стає помітним, що події в галузі все частіше нагадують спортивні змагання під олімпійським лозунгом «Швидше, вище, сильніше», особливо в Україні.

ЧАСТИНА 1. СТАДІОН

Швидше… Якось швидко ми починаємо відчувати водні проблеми: тут і глобальна зміна клімату та обмеженість доступних водних ресурсів, і національний аварійний стан водної інфраструктури та низька якість питної води… Очевидним є факт, що сьогодні всі гравці галузі мають швидко реагувати на ці виклики, при цьому обов’язково усвідомлюючи, що найшвидше рішення – не завжди найкраще.

Вище… Вищими стали вимоги до якості життя і якість питної води тут займає не останнє місце. Високі вимоги щодо вітчизняної водної галузі від міжнародної спільноти обумовлюють створення нових ініціатив та нарешті – об’єднання ключових гравців за одним (проте обов’язково круглим) столом перемовин: профільні міністерства, водоканали, асоціації та бізнес вкотре, начебто, почали конструктивний діалог щодо водної стратегії. Чекаємо на результати…

Сильніше… Ми (зокрема WaterNet) відчуваємо сильний дисонанс від ситуації, що склалася в водній сфері: цікаві тематичні заходи та зустрічі з експертами надихають на дії, а сам процес імплементації міжнародних стандартів та розробки національних – суттєво стопорить і викликає певне розчарування та непорозуміння. Що діється в решті решт? Хто і за що відповідає? Яку силу аргументів і хто саме має докласти для вирішення питання доступу до якісної/безпечної питної води в Україні? Ці питання зовсім не риторичні і потребують не тільки відповіді, але і конкретної дії та результату не на папері, а в житті. Прикро, але факт – поки що тільки міжнародна спільнота (зокрема інституції ЄС) має та залучає сильні аргументи (як то – фінансування вітчизняних проектів в рамках міжнародних програм співробітництва) для активізації процесу реновації водної галузі України.

Втім, справедливо буде зауважити, що ряд впливових вітчизняних профільних інституцій докладають чимало зусиль для того, щоб цей процес, принаймні, винести на широке обговорення та залучити громадськість та бізнес до діалогу. Саме це і відбувалося на LVIV ECO FORUM 2019.

Цього року WaterNet вперше взяв участь у LVIV ECO FORUM 2019, що пройшов 12-13 вересня на Арені Львів. Форум організовано Асоціацією водних компаній України «Укрводоканалекологія» та за сприяння Львівської міської ради.

На два дні Львів перетворився на екологічну столицю України і став майданчиком для обговорення найактуальніших та найгостріших екологічних питань. 12 та 13 вересня на Арену Львів навідалося близько 900 гостей: представники державних органів влади, муніципалітетів, банків, бізнесу, підприємств водного сектору, громадського середовища. Понад 70 спікерів з 10 країн світу представили своє бачення на шляху до сталого розвитку, досвід збереження водних ресурсів, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також адаптації міст до змін клімату.

Форум поєднав в собі паралельну роботу декількох сесій, зокрема по таким темам як: «Управління водними ресурсами», «Управління твердими побутовими відходами» та «Кліматична політика».

В рамках сесії «Управління водними ресурсами» експерти презентували державну стратегію водної політики та подискутували про впровадження державної політики якості питної води. Фахівці одноголосно прийшли до того, що в Україні потрібне прогресивне і жорстке законодавство щодо якості питної води, її переробки і повторного використання.

Як наголосив Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель: «Один із пріоритетів LVIV ECO FORUM 2019 – це повне перезавантаження роботи екологічної інспекції, налагодження ефективного моніторингу за викидами та стоками. Нормативні показники повинні бути не лише на папері, а й дотриманими на практиці».

У своїй доповіді президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький зазначив: «Стратегія водної галузі – це частина великої стратегії водної політики України. Вона тісно пов’язана з проблемами житлово-комунальної галузі України, особливо з можливістю міст фінансувати водопровідну галузь та керувати нею. Основними елементами стратегії є економічна та фінансова політика, технічна та технологічна політика, нормативно-правова політика, професійна підготовка та кадрова політика».

Він також підкреслив, що необхідно виділити в окремий напрямок стратегії діалог із суспільством. Споживачі мають знати про проблеми галузі та точки зору фахівців щодо їх вирішення. Було зауважено, що стратегія реформування була розроблена ще у 2002 році, але, на жаль, з цього часу жодна проблема водопровідно-каналізаційної галузі не була вирішена. Серед найбільших проблем президент асоціації виділив недостатнє фінансування галузі, неефективне регулювання, низьку платоспроможність населення.

Цікавою була доповідь комерційного директора компанії Interproject Gmbh Євгенія Куня про принципово новий підхід у формуванні сучасного прозорого ринку питної води і очищення стоків. Був представлений комунікаційний проект «Час води», розроблений ГО «City Up». Результатом впровадження запропонованого підходу повинне стати повне перезавантаження водного сектору, яке буде засноване на сприйнятті води як товару, що має свою обґрунтовану ціну, яка буде зрозуміла і прийнята споживачами і, при цьому, не буде, як зараз збитковою. Замість сфери діяльності для профільних підприємств, що дотуються державою, він має перетворитися на процвітаючий бізнес, цікавий для залучення міжнародних інвестицій. До речі, більш глибоко ознайомитися з пропонованим підходом можна було вже на виставковому стенді компанії Interproject Gmbh, на якому також були представлені інноваційні рішення в області водопідготовки для житлово-комунальної галузі від компанії «Екософт».

Також у рамках LEF2019 країни Європейського союзу поділилися своїм досвідом у сфері водної політики. Зокрема, своїми ризиками і напрацюваннями з їхнього вирішення поділилися представники Угорщини, Польщі, Німеччини та Франції.

Валерія Бурлакова, менеджер з розвитку бізнесу у країнах Західної та Східної Європи, компанія «DuPont Safety & Construction», стисло окреслила європейські політичні рамки та інструменти управління в галузі якості води та менеджменту водних ресурсів. «У законодавстві Європейського Союзу базовою є Директива по воді. Усі відповідні документи регулярно переглядають і вдосконалюють. Водна політика стає одним із пріоритетів роботи».

Паралельно відбувалась сесія «Управління твердими побутовими відходами» щодо ключових векторів формування національної стратегії поводження з відходами в Україні.

«Ми маємо скоротити обсяг захоронення твердих побутових відходів на сучасних полігонах. Старі полігони мають закриватися Основне – не тільки розробити плани, а ще й забезпечити всі їх фінансово. В Європі понад 500 сміттєпереробних заводів функціонує, а ми вперше будуємо такий завод. Ми забезпечили цей проект фінансово. На полігоні ТПВ у с. Великі Грибовичі ми приступили до робіт. Головне – ми маємо сформувати технічний фільтр, щоб накрити тіло полігону. Основне досягнення – озеро фільтратів ви вже більше не побачите. Як наслідок – полігон у Великих Грибовичах під Львовом зникне з карти взагалі».– зауважив Вадим Ноздря, директор Львівського комунального підприємства «Зелене місто».

Головний інженер науково-виробничого об’єднання «Екософт» Павло Стендер розповів про вирішення проблеми очищення фільтратів у різних містах України.

Він також наголосив, що застосування нових установок очищення фільтратів значно допоможе вирішенню проблем рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Так, фахівці дійшли висновку, що встановлення нових установок дозволить переробляти близько 300 м3 фільтратів на добу.

Спека і повінь, адаптація міст до зміни клімату – ці теми стали предметом обговорення другого дня LVIV ECO FORUM 2019.

Учасники заходу обговорили глобальні зміни клімату та майбутні ризики, які виникають перед містами і країнами. Як відзначають експерти, важливо вже зараз, розробляти й реалізовувати програми дій для адаптації до змін клімату, адже інвестиції в адаптацію повертаються у вигляді економії величезних витрат на ліквідацію збитків від природних катаклізмів.

Під час панельної дискусії з напрямку «Кліматична політика» експерти подискутували про перехід на 100%-ве відновлення джерел енергії. Фахівці зауважили, що цей крок – цілком реальний за умови розуміння, що кожен відсоток зекономленої енергії – це інвестиція у відновлення енергії. Перші кроки до цього уже – майже 280 українських міст підписали «Угоди мерів» щодо енергозбереження і перехід на відновлювальні джерела енергії.

Віце-президентка Асоціації «Укрводоканалекологія» і модераторка дискусії Ольга Бабій зазначила, що всі напрацювання і резолюції LEF2019 будуть передані в Міністерство енергетики та захисту довкілля, задля того, щоб вийти з ними на законодавчий рівень.

Таким чином ми зробили висновок, що Lviv Eco Forum-2019 – це чудовий майданчик, де українські та закордонні експерти говорять про збереження водних ресурсів та доступ населення до безпечної питної води, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також кліматичні зміни. Щодо водного сектору – тут принаймні нам стало здаватися, що ми знаємо, де знаходимося зараз, куди необхідно прямувати і яким чином досягати бажаного результату. Ми повернулися після форуму сповнені оптимізму і в очікуванні реальних кроків з боку державного сектора.

ЧАСТИНА 2. ПАРЛАМЕНТ

27 листопада WaterNet взяв участь у Парламентських слуханнях на тему «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років», що були ініційовані Комітетом ВР з питань екологічної політики та природокористування та Міністерством енергетики та захисту довкілля. Слухання проходили у залі пленарних засідань Верховної Ради України. Ми дійсно зраділи, коли отримали запрошення. Ось цей відомий «турборежим» в дії! Проте…

Серед доповідачів на Парламентських слуханнях був і Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель, і голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, і керівник оперативного відділу «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» представництва ЄС в Україні Йоганес Баур, і депутати від фракції «Слуга Народу», партії «Голос» та «ОП «За життя», і представники наукових інституцій та громадського сектору – всього 34 доповідача.

Риторику всім виступам задали 2 доповіді: Міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля та Голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренко.

Міністр наголосив на екологічних проблемах України, серед яких: зростання кількості побутових і небезпечних відходів, парникових газів, забруднення підземних вод та повітря. Він запевнив, що з усіма цими проблемами Міністерство почало роботу, як і з питаннями розвитку відновлюваної енергетики, енергоефективності. Міністр Оржель О.А. поінформував учасників про перехід до нової філософії формування стратегії в рамках Міністерства, а саме до динамічної стратегії, яка передбачатиме екологічний розвиток енергетики і пріоритизацію екологічних питань. Він також наголосив на важливості моніторингу якості повітря та врахування змін клімату, створення повного пакету нормативних актів щодо поводження з відходами, інвентаризації лісів та усіх надр.

Голова Комітету Бондаренко О. В. в своєму виступі поінформував про першочергові завдання на сьогодні:

  1. Врегулювання питань видобутку бурштину.
  2. Проведення національної інвентаризації лісів.
  3. Реформування системи державного екологічного нагляду.
  4. Опрацювання законопроекту «Про управління відходами».
  5. Зменшення забруднення атмосферного повітря.

І ні слова про воду як екологічний пріоритет від перших уповноважених посадових осіб…

Ми уважно прослухали наступні 32 виступи і почули лише дві згадки про воду:

  1. Про воду як ресурс, що є обмеженим та якість якого потерпає від забруднення стічними водами від заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олександра Маріковського, фракція «Слуга народу»;
  2. Про необхідність впровадження басейнового управління водними ресурсами країни від т.в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України Михайла Хорєва.

Той факт, що питаннями якості водних ресурсів та води загалом мають займатися саме Комітет ВР з питань екологічної політики та природокористування та Міністерство енергетики та захисту довкілля, які ініціювали Парламентські слухання, викликає велике занепокоєння: адже, якщо водні проблеми не увійшли до переліку пріоритетів, то сподіватися, принаймні наступні 5 років, на вирішення супер гострих та актуальних водних проблем на національному рівні, не варто…

А як же всі ті напрацювання і резолюції LEF2019, що були прийняті на стадіоні в вересні? Адже вони повинні були дійти до Міністерства енергетики та захисту довкілля і бути винесеними на законодавчий рівень. Хіба що шлях від стадіону до Парламенту в нашій країні суттєво подовжився порівняно з квітнем 2019 року.

В ситуації, що склалася, як вже звикли в Україні, залишається сподіватися лише на громадськість, адже йдеться про долю нас та наших дітей.

Слава Україні!

Ознайомитися з ключовими тезами виступів спікерів LEF2019 можна на офіційному сайті заходу: https://ecoforum-lviv.com.ua/yak-vidbuvavsya-v-lviv-eko-forum/

Ознайомитися з повним текстом доповідей на Парламентських слуханнях можна на сайті Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування: http://komekolog.rada.gov.ua/fsview/74714.html

Коментарі

Дивись також
 
Популярні