УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ФОРУМ ДЛЯ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

26 марта 2019 г.
 

Юлія Бережна

23 листопада 2018 р. у м. Києві відбувся українсько-німецький форум та коопераційна біржа на тему: «Рішення для підвищення ефективності водного господарства України», на які було запрошено ГО «WaterNet».

Метою даного заходу було обговорення актуальної ситуації в галузі водного господарства України, визначення можливих шляхів вирішення існуючих проблем та підвищення ефективності галузі. Захід відбувся в рамках програми «Виставка досягнень провідних німецьких підприємств галузі водного господарства» за дорученням Німецького Федерального міністерства економіки та енергетики (BMWi). Відповідальною за організацію та проведення форуму є міжнародна консалтингова компанія «ДРЕБЕРІС» (DREBERIS). Як зазначають організатори, даний захід орієнтований, в першу чергу, на українські підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, відповідні комунальні установи (зокрема, на представників міст та громад), представників інших галузей промисловості, а також промислові компанії з великою кількістю стічних вод та представників приватного сектору.

Під час заходу учасники мали можливість послухати цікаві доповіді Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» та Німецької асоціації водопостачання, водовідведення та відходів (DWA), а також подискутувати з ними.

Так, Ольга Бабій, віце-президент асоціації «Укрводоканалекологія», в своїй доповіді наголосила на основних проблемах у сфері управління водним господарством України. Загальний обсяг води, яку подають в мережу всі водоканали країни складає трохи більше 3,8 млрд куб. м на рік. Третина цього обсягу – 1,1 млрд куб. м, припадає на втрати в мережі. Збиток галузі до жовтня 2018 року перевищив 6,5 млрд грн, це приблизно 2% українського ВВП. З 180 тис. км труб мережі водопостачання – 69 тис. км потребують термінової реконструкції. За оцінкою Укрводоканалекологія, для запобігання краху галузі в найближчі десять років, потрібно інвестувати $19,5 млрд в ремонт та переоснащення, а для досягнення європейського рівня якості послуг галузі доведеться викласти $40 млрд.

Окрім цього, гостро стоїть проблема забруднення поверхневих та підземних вод. Зокрема, Ольга Бабій наголосила, що через неконтрольоване використання агрохімікатів, спостерігається суттєве забруднення нітратами підземних вод та, як наслідок, колодязів. В південних регіонах (Миколаївська, Херсонська, Одеська області) спостерігається суттєве падіння рівня вод у підземних джерелах, а через 5 років можливо 50% населення південних регіонів залишиться без централізованого водопостачання.

Окремою проблемою, на думку спеціалістів Укрводоканалекологія, є впровадження Закону України «Про ринок електричної енергії», який може стати вироком для водоканалів. Нагадаємо, згідно із Законом, водоканали мають увійти в ринок електроенергії з 100% передоплатою. Для цього, до 1 січня 2019 року потрібно укласти нові договори з енергопостачальними організаціями. У разі якщо договорів не буде, відповідні організації не зможуть постачати електроенергію водоканалам. Водоканали не зможуть забезпечити 100% передоплату через низку об’єктивних причин: тариф не покриває всі витрати підприємств, більшість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства не отримали погашення заборгованості з різниці в тарифах, є затримки із відшкодуванням сум пільг та субсидій тощо. Через наведені причини підприємства галузі, станом на кінець 2018 року, мають значну заборгованість із спожитої електричної енергії – близько 6 млрд грн. Найгірша ситуація – в зоні проведення операції об›єднаних сил: 1 жовтня 2018 року борг водопровідно-каналізаційних підприємств Луганської області становив 1,6 млрд грн, Донецької області – 1,2 млрд грн. Складна ситуація на Харківщині – 1,34 млрд грн, Дніпропетровщині – 813 млн грн, в Києві – 294 млн грн. Водоканали не можуть вчасно розраховуватися навіть за нинішньою системою розрахунків, за фактом отриманих послуг, не кажучи про попередню оплату.

Норберт Люк, представник німецької Асоціації води, стічних вод і відходів (DWA), розповів про діяльність Асоціації та її роль в галузі водопостачання та водовідведення Німеччини. DWA сприяє управлінню системою водопостачання та водовідведення і нараховує понад 14000 членів, що є представниками муніципалітетів, університетів, інженерних бюро, органів влади та компаній галузі. Норберт Люк визначив основну діяльність Асоціації, як підготовку та оновлення Правил DWA для галузі водопостачання та водовідведення, а також співробітництво на національному та міжнародному рівнях щодо розробки спеціальних стандартів, які стосуються не лише технічних і наукових питань, а й економічних і правових аспектів охорони навколишнього середовища і води. Коментуючи ситуацію з водопостачанням та водовідведенням в Україні, Норберт Люк зауважив, що галузь наразі потребує нових енергоефективних технологій. Так, для прикладу, на виробництво 1 куб. м води в Україні витрати електроенергії втричі вищі ніж у Німеччині, а на його очистку – вчетверо.

Сьогодні галузь водопостачання та водовідведення України потребує інвестицій і, незважаючи на низку перешкод бюрократичного характеру, певні кошти вже були залучені: Японське агентство міжнародного співробітництва вклало $1 млрд у Київводоканал; Всесвітній банк направив $291,5 мільйонів на підтримку 11 водоканалів України; Європейський банк реконструкції та розвитку інвестував $35,4 млн у Львівводоканал; European Investment Bank виділив Миколаївському водоканалу 5,1 млн євро. Окремо було наголошено, що поряд з енергоефективними технологічними рішеннями в галузі необхідна також інформаційно-просвітницька робота з населенням щодо якості питної води та культури споживання.

В рамках заходу, також виступили представники німецьких підприємств з презентаціями своїх компаній та інноваційних технологій для підвищення ефективності водного господарства України. Учасники мали змогу провести двосторонні бізнес-переговори для налагодження контактів та співпраці між українськими та німецькими учасниками. Серед активних учасників заходу були представники таких компаній як: JUMO GmbH, Gorex analyt GmbH, Düker GmbH, Wilo, ТОВ Грундфос Україна, ТОВ НВО Екософт, науковці Національного університету харчових технологій та ін.

Загалом ми вважаємо, що подібний формат представлення та обговорення поточної ситуації водної галузі України є вдалим. Залучення широкого кола гравців галузі, міжнародних експертів та найкращих практик профільного бізнесу дозволило поглянути на існуючі проблеми з різних точок зору та сформувати певні стратегічні напрямки покращення ситуації.

Коментарии

Смотрите также
 
Популярное