ВСЕСВІТНІЙ ВОДНИЙ ТИЖДЕНЬ 2018 ЧАСТИНА ПЕРША

5 февраля 2019 г.
 

Ганна Цвєткова

З 26 до 31 серпня 2018 року у Стокгольмі відбувся Всесвітній Водний Тиждень (ВВТ)–одна з важливих щорічних подій у водному секторі глобального рівня. І це не лише можливість зустріти нових друзів та побачитися з старими, це також шанс просунутися вперед у вирішенні одного з найбільших глобальних викликів сьогодення.

Нині все більше людей усвідомлюють, що вже зараз потрібно більш мудро та ефективно управляти водними ресурсами, ніж ми це робимо, і це складне завдання. Для цього потрібна співпраця між заінтересованими сторонами та природою. Потрібні інновації, а також постійне вивчення та краще використання традиційних знань.

Тематика цьогорічного ВВТ – «Вода, екосистеми та розвиток людини», і це прекрасна відправна точка для багатьох розмов, які необхідно проводити на цю тему. Із зміною клімата, зростанням водної варіабельності та стресу екосистем потрібні нові підходи до розвитку та планування задля побудови більш стійкого та ресурсо забезпеченого суспільства.

Короткий формальний звіт говорить, що у роботі 238 сесій Всесвітнього водного тиждня, з обговорення 15 тематичних питань, брали участь 3339 учасників від 378 організацій із 135 країн.

Відомо, що програма ВВТ 2018 відповідала на ключові питання щодо впровадження Порядку денного 2030 сталого розвитку, зокрема шляхів досягнення Цілі сталого розвитку (ЦСР) щодо забезпечення наявності та сталого управління водою та санітарією для всіх. У фокусі Водного тижня у Стокгольмі були питання щодо екосистем, від діяльності яких залежить життя на планеті, а також критичної ролі води для існування цих екосистем. Таким чином, ВВТ продовжив обговорення теми «Природа для води», яка була визнана ООН темою Всесвітнього дня води 2018 року і напрацьовував матеріали та рекомендації в контексті підготовки ООН Глобального Звіту розвитку водного сектору (World Water Development Report), який присвячено рішенням, заснованим на природних процесах. Сьогодні вже зрозуміло, що розвиток людства залежить від здоров’я екосистем, які надають оселища рослинам та тваринам і низку послуг для людського розвитку та благополуччя. Але зусилля людини, для забезпечення власного розвитку, несуть постійний негативний вплив та зміни у природному середовищі. Нині, головне критичне завдання перед людством полягає у забезпеченні свого розвитку без шкоди і з урахуванням потреб природних екосистем.

Під час відкриття ВВТ 2018, представники світових інституцій, які працюють у водному секторі відзначали важливість глобальних та національних водних політик, але нині – час діяти, втілювати ті глобальні цілі та завдання, які вже узгоджені та затверджені. Як зазначила Аміна Мохаммед (Amina J. Mohammed), заступник Генерального Секретаря ООН: «У нас є вода, і ми маємо політику. Це – гарна новина. Настав час повірити і почати реалізовувати наше майбутнє не завтра, а працювати вже сьогодні задля нашого майбутнього.» Вона закликала учасників ВВТ зосередитися, перш за все, на тому, як перетворити політику на практику, враховуючи, що технології та політики можуть бути необхідними для забезпечення безпеки води, але ми досягли стадії, коли масштабне впровадження має бути головним питанням порядку денного. Прийшов час для швидких дій. Стосовно Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), вода повинна розглядатися як «док-станція» для всіх ЦСР і універсальний інтегратор, який забезпечує цілісність та ефективність досягнення сталого розвитку. Пані Мухаммед, як і деякі інші виступаючі, також наголосила на необхідності участі молоді в розвитку водного сектора і вітала велику кількість молодих учасників ВВТ 2018.

Тематичні обговорення ВВТ 2018 фокусувалися на найбільш амбітному завданні ЦСР 6.4: “До 2020 захистити та відновити екосистеми, пов’язані з водою, включаючи екосистеми гір, лісів, болотних угідь, річок, озер та підземних водних горизонтів ”, а також ЦСР 15.1: ”До 2020 року забезпечити збереження, відновлення та стале використання наземних та внутрішніх прісноводних екосистем та їх послуг, зокрема лісів, водно-болотних угідь, гір та засушливих земель» і ЦСР 9.1 «розробити якісну, надійну, стабільну і стійку інфраструктуру, включаючи регіональну та транскордонну інфраструктуру, для підтримки економічного розвитку та благополуччя людей, зосереджуючись на доступному та рівноправному доступі для всіх». Враховуючи спільність індикаторів цих показників ЦСР та завдань моніторингу прогресу їх досягнення, ВВТ забезпечив платформу для широких обговорень таких взаємозв’язків та шляхів інтегрованого розвитку. Також спеціальна увага була приділена обговоренню питань біорізноманіття в контексті розвитку та управління екосистемами, в рамках підготовки до 14-ї Глобальної Конференції сторін Конвенції з біорізноманіття, яка відбудеться наприкінці 2018 року.

Презентації ВВТ 2018 відображали складність цьогорічної теми і охоплювали широкий спектр питань – від природної «голубої» та «зеленої» інфраструктури і ландшафтів до «сірої» інфраструктури, економічного розвитку и благополуччя людини. Основне питання порядку денного, на яке намагалися відповісти учасники ВВТ, було: «Чи збереження екосистеми принципово суперечить людському розвитку?»

Відповідаючи на це питання, Дієго Родрігес (Diego Rodriguez), представник Світового Банку, зазначив: “Підвищення добробуту людей – це основа росту, модель базового зростання передбачає скорочення бідності. Сьогодні у нас набагато менше бідних, ніж 10, 20, 30 років тому і це базується на впровадженні дуже конкретної моделі зростання, яка використовує природні ресурси. Ми також знаємо, що завдяки технологіям вдалося вирішити багато проблем у тих сферах, де у нас бракує води».

У дебатах ВВТ лунали аргументи на користь розвитку технологій та зростання вартості досліджень та інновацій. Разом з тим, як зазначив Фредерік Больц (Frederick Boltz), один з керівників Resolute Development Solutions, доля людської раси залежить від природних ресурсів світу: “Люди ендемічна частина природних екосистем, які забезпечують сталість життя на планеті Земля. Ми – частина екосистеми, ми існуємо завдяки цій екосистемі. Люди протягом всієї історії розвивалися, користуючись природою. Модель зростання використовує природні ресурси задля добробуту та розвитку людини. Чому ж ми знищуємо природу, якщо вона забезпечує це благополуччя?“.

Консенсус у цій дискусії було сформульовано як «співіснування і забезпечення можливостей розвитку людини та природи за допомогою інновацій, інтегрованих підходів та рішень складних проблем життєзабезпечення людини, з урахуванням ролі та цінності природних екосистем та забезпечення доступу до води для всіх: людини-суспільства-природи».

Під час ВВТ обговорювалося питання нагальних інвестицій у «зелену» воду. Зокрема, цій темі був присвячений Falkenmark Symposium, який вже третій рік проходить в рамках ВВТ і обговорює питання водної революції в Африці. Цього року він розглядав питання «зеленої» води та необхідності сталого фінансування підтримки «зеленої» інфраструктури. «Зелена» (green) вода, яка утримується в грунті, на відміну від «синьої» (blue) води, яка знаходиться у річках та озерах, сьогодні гостро потребує зусиль, як з боку науки, так і з боку управління, задля підтримання її у належному кількісному та якісному стані. В Африці довготривале ігнорування проблем «зеленої» води та відсутність фінансування останні десятиліття призвели до ситуації, коли навіть проекти великомасштабної іррігації не можуть замінити землеробство, яке забезпечується дощами.“Рослини залежать від «зеленої» води, ігнорування цього факту буде мати руйнівні наслідки для продовольчої безпеки» – зазначила профессор Малін Фалкенмарк (Malin Falkenmark). Нині, 95% виробництва продовольства Африки базується на «зеленій» воді, разом з тим, 90% всіх водних інвестицій в Африціі йдуть на підтримку «синьої» води.

Одна з перших сесій ВВТ «Брак води, позв’язаний із забрудненням для екосистем та потреб людини в загально світовому вимірі» (Pollution-driven water scarcity for ecosystems and human uses worldwide) була присвячена зростанню дефіциту води та ціни за бездіяльність, необхідності кращого розуміння причин, впливів та рішень щодо зменшення розриву між пропозицією та попитом на чисту воду.

Як зазначив Чарлз Воросмарті з нью-йоркського університету (Charles V r smarty, City University of New York), існує дилема інвестування в так звану «сіру» інфраструктуру, використовуючи найчастіше дорогий, традиційний інженерний підхід. «Така інфраструктура потребує підтримки, щоб забезпечити її належну роботу, але звіти показують, що навіть розвинені країни, зокрема США, не роблять цього належним чином. Тому, необхідно розглянути можливість поєднання «зелених» та «сірих» рішень, враховуючи, що «зелені» рішення часто дають ефект каскадного посилення користі від застосування «зелених» інтервенцій.”

Окрема сесія «Управління підземними водами у прибережних зонах» (Groundwater management in coastal zones) була присвячена питанню життєзабезпечення майже 40% населення Землі, яке живе в 100 кілометровій береговій зоні, де щільність населення вдвічі вища ніж середня глобальна. Більше того, 2/3 світових міст розташовані на узбережжі. У світі існують надзвичайні виклики щодо водної безпеки та стану підземних вод цих територій. Основа розвязання цих проблем полягає у розумінні комплексу динаміки змін прісних та солоних вод. Боротьба з інтрузіями солоних вод залежить від розвитку належної системи моніторингу, яка базується на науці більше, ніж на політиці.

Темі озеленення міст «Екосистеми в урбанізованому світі: виклики та можливості для симбіозу» (The Ecosystems in an urbanizing world: challenges and opportunities for symbiosis) було присвячено семінар, який розглянув 5 прикладів одночасно в рамках широких дискусій –круглих столів. Головний фокус цих обговорень був спрямований на пошук відповіді на питання: як місцева влада, академічні установи, бізнес і місцеві громади можуть координувати зусилля на поширення практик озеленення урбанізованих територій. На сессії було представлено практичний досвід Бразілії, Канади, Газа, Шрі Ланки та Швеції. Зокрема, розповідали про пілот «зелена стіна» – будівлі муніціпалітету грецького міста Тесалоніки.

Окремо обговорювалися питання ролі зелених ландшафтів у водній безпеці – рішення засновані на природних процесах і якість води. Добре відомо про взаємозв’язок між захистом джерел води та якістю води, існує значна кількість методик для оцінки покращення якості води на основі інтервенцій, які використовують природні процеси. Проте, залишається ще не зовсім добре зрозумілим, наскільки природоохоронні рішення впливають на кількість води, створюючи проблеми для прийняття відповідних рішень щодо забезпечення водопостачання та зменшення небезпеки повені. Учасники обговорювали найкращі наукові розробки глобального синтезу, а також регіональні перспективи розвитку практичної науки для прийняття рішень, ключові прогалини та інформаційні потреби, які повинні враховуватися в програмi стратегічних прикладних досліджень. Ознайомившись з прикладами з різних регіонів світу: тропічних Анд, Західної Африки, південно-східних штатів США, Австралії, учасники ВВТ намагалися визначити завдання новітньої науки щодо забезпечення підтримки процесу прийняття рішень з управління кількістю води за допомогою природоохоронних заходів. Також обговорювалися уроки з отримання нових знань, які враховують потреби кінцевих користувачів і розробляються спільно за участі відповідальних осіб та громад, поєднують традиційні наукові та місцеві знання.

Коментарии

Смотрите также
 
Популярное