ВОДА, ЕКОСИСТЕМИ ТА ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК

30 октября 2018 г.
 

Оксана Денис,

НГО «Інститут пасивного будівництва», м. Львів

Тема цьогорічного Світового водного тижня в Стокгольмі: «Вода, екосистеми та людський розвиток», – наголошує на взаємозалежності людської діяльності і довкілля. Адже наше здоров’я безпосередньо залежить від чистоти води, повітря і землі, а чистота довкілля – від нашої життєдіяльності. Ще в 1990 році з’явилося поняття «Індекс людського розвитку» (ІЛР), який з того часу став стандартним інструментом для загального порівняння рівня життя різних країн і регіонів. З цього ж року Індекс публікується в рамках програми розвитку ООН у щорічних звітах про розвиток людського потенціалу

Позитивним є те, що Україна, яка займає 84 місце з-поміж 188 країн і територій, залишається серед країн із високим рівнем людського розвитку і поліпшила деякі показники, наприклад, тривалість часу навчання, хоча за показником ВНД найбільше відстає від інших європейських країн.

Приєднання України до «Порядку денного сталого розвитку до 2030 року» неодмінно сприятиме її прогресу щодо всіх цілей сталого розвитку, запорукою якого є глибокі та системні реформи та підвищення рівня людського життя.

Деякі найбільш розвинені країни Європи пішли ще далі і рівень розвитку країни почали вимірювати «Індексом щастя», але наразі він не здобув ще широкого розповсюдження і вживання.

На Всесвітньому водному форумі, який відбувся в лютому цього року, ООН заявила про глобальну нестачу питної води через тотальну забрудненість водних ресурсів і закликала поміняти методи використання води. Як основний напрямок технологічного розвитку, організація запропонувала прийняти програму «Природні рішення для води» (ПРВ).Системне виконання «Порядку денного сталого розвитку до 2030 року» значно покращить як стан водних ресурсів, так і якість питної води в Україні.

Не випадково серед показників ІЛР є рівень грамотності населення, завдяки якому зростає і рівень добробуту, зменшується техногенне навантаження на довкілля, покращується якість життя. У високорозвинених країнах Європи вже давно, поряд із розвитком технологій, пріоритетним напрямком стала освітня діяльність. Одним із найбільших донорів екологічних освітніх програм є Швеція. Величезні кошти вкладаються в освітні проекти, грантові програми та підтримку місцевих ініціатив. Одна з таких освітніх програм – міжнародний конкурс Stockholm Junior Water Prize, який з 1996 року проводить Шведський міжнародний інститут води під час Світового водного тижня у Стокгольмі. Основна мета конкурсу – залучити якнайбільше молоді з цілого світу до вирішення проблем забруднення водних ресурсів, нестачі питної води та раціонального її використання. Нагороду переможцю SJWP і 15000 дол. США вручає особисто Її Королівська Високість Кронпринцеса Швеції Вікторія.

Під час Всесвітнього водного тижня (World Water Week) у Стокгольмі, крім нагороди «Стокгольмський юнацький водний приз» (Stockholm Junior Water Prize, SJWP) за найкращий молодіжний проект, вручаються нагороди «Стокгольмський водний приз» (Stockholm Water Prize) – за найкращу наукову розробку, та «Стокгольмська промислова водна нагорода» (Stockholm Industry Water Award) – за найефективніше використання води в промисловості. Це найпрестижніші міжнародні конкурси в галузі збереження водного середовища, які проходять під патронатом і за безпосередньої участі королівської родини. Як і нобелівська премія, «Стокгольмський водний приз» вручається Його Королівською Величністю королем Швеції Густавом.

Індекс людського розвитку (ІЛР) (до 2013 року «Індекс розвитку людського потенціалу» (ІРЛП), (англ. Human Development Index, HDI) — інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик людського потенціалу. В деяких перекладах оригінального терміну Human Development Index (HDI) його також називають «Індекс гуманітарного розвитку» (ІГР). Оцінка розвитку країн показником ІЛР бере початок від простої ідеї: реальним багатством країни є люди і основна увага має приділятися «людському» виміру.

Людський розвиток — це ставити людей у центр усіх процесів розвитку. Кожна глобальна доповідь включає в себе Індекс людського розвитку (ІЛР), в якому поєднуються індикатори рівня доходів, освіти та стану здоров’я.

Вони дозволяють більш збалансовано оцінити прогрес країни, на відміну від оцінки лише за показником ВВП на душу населення. ІЛР — це зведені показники для оцінки прогресу у трьох основних сферах людського розвитку: довге та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя.

При підрахунку ІЛР враховуються 3 види показників:

  • Очікувана тривалість життя — оцінює довголіття.
  • Рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) та очікувана тривалість навчання.
  • Рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США.

Залежно від значення ІЛР, країни прийнято класифікувати за рівнем розвитку: дуже високий (42 країни), високий (43 країни), середній (42 країни) і низький (42 країни) рівень.

Відповідно до інформації з доповіді про розвиток людського потенціалу, за підсумками 2016 року, п’ятірку країн із найвищим рівнем людського розвитку у світі сформували: Норвегія, Австралія, Швейцарія, Німеччина та Данія. США опинилися на десятому місці. Російська Федерація посіла в рейтингу 49 місце, Білорусь – 52, Казахстан – 56, Грузія 70, а Азербайджан – 78. Україна разом із Вірменією ділять 84 позицію в списку, увійшовши, таким чином, до числа країн із високим рівнем людського розвитку.

Крім того, додатково враховуються дані про рівні соціальної захищеності, показники здоров’я і культурного розвитку населення, стану злочинності, охорони навколишнього середовища, участі людей у прийнятті рішень.

Конкурс «Всеукраїнський юнацький водний приз» – національний етап міжнародного конкурсу Stockholm Junior Water Prize, який чотирнадцятий рік поспіль проводиться в Україні. Його організатором є ВГО «УВТ «ВотерНет». «Думай глобально – дій локально» – вирішили учасники конкурсу «Всеукраїнський юнацький водний приз-2018» і запропонували свої рішення для збереження та раціонального використання водних ресурсів в Україні. Адже Україна до цього часу залишається однією з найменш забезпечених питною водою країн Європи, і питання якості водного середовища залишається однією з найбільших проблем чистоти довкілля в цілому.

Інноваційні методи очищення стічних вод, раціональне використання водних ресурсів в промисловості, використання альтернативних джерел енергії у водокористуванні, аналіз антропогенного навантаження на річки, оцінка та управління екологічним станом річок, екологічний стан Чорного моря, постачання води в пустелі – такі теми хвилюють юних дослідників, які подали свої проекти на конкурс. Після заочного розгляду всіх робіт, журі відібрало 37 кращих, автори яких приїхали до Києва змагатись за перше місце серед однолітків зі всієї України.

Фінал конкурсу традиційно пройшов в НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», на базі хіміко-технологічного факультету, 17-20 квітня. Учні старших класів ліцеїв та коледжів приїхали поділитись своїми ідеями, дослідженнями та пропозиціями – як зробити воду в Україні чистою та захистити її від техногенного впливу людини.

Вже перший день конкурсу пройшов насичено і цікаво. На школі абітурієнта хіміко-технологічного факультету в студентському просторі «Білка» бібліотеки «КПІ» майбутні студенти-учасники конкурсу познайомились із ідеями студентів, які навчаються в університеті, і роблять це навчання цікавим та креативним.

Екскурсія Київською політехнікою пройшла неординарно, у вигляді квесту, під час якого старшокласники мали змогу самі знайти цікаві об’єкти і ближче познайомитися з історією університету, а організували це все для них викладачі хіміко-технологічного факультету «КПІ».

Для керівників у цей день відбувся пізнавальний семінар, який перетворився на дискусію стосовно освітньої реформи та обговорення можливостей власних ініціатив. День закінчився урочистим відкриттям конкурсу, на якому учасників привітали оргкомітет, представники спонсорів та партнерів.

На другий день учасники захищали свої роботи та чекали на результати. До фіналу конкурсу потрапили 5 робіт, які мали виборювати звання кращої і автори яких мали захищати їх англійською. Крім того, ще декілька робіт були нагороджені відзнаками та цінними подарунками від компанії НПО «Екософт» та ПАТ «АК «Київводоканал».

Фіналістами стали роботи:

«Перетворювач тривимірних механічних коливань в електроенергію» Тищенко Валерії, учениці 11-А класу Херсонського фізико-технічного ліцею, Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті.

«Хвилерозвертач» Савченко Вікторії, учениці 10 класу НВК «Школа комп’ютерних технологій Львівського технологічного ліцею» зі Львова.

«Використання альтернативного джерела енергії нової системи охолодження для забезпечення кораблів енергією» Анцибора Вячеслава, учня 11 класу Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» з Києва.

«Пристрій для накопичення заряду за допомогою крапель води» Білоуса Петра та Лучка Юрія, учнів Бережанської загальноосвітньої школи I-III ст. №3 з Бережан, Тернопільської області.

«Маловитратний спосіб зрошення прибережних пустель» Венчковської Анастасії, учениці 9 класу НВК «Школа комп’ютерних технологій Львівського технологічного ліцею» зі Львова.

Спеціальною відзнакою були нагороджені роботи:

«Оцінка ефективності власноруч виготовлених приладів для крапельного поливу» Дутчака Богдана, учня 9 класу Малокучурівського НВК, Заставнівського району, Чернівецької області.

«Отримання сорбенту з відходів виробництва гідрохінону» Єрьоменко Анни, учениці 10-Б класу КЗ «Шосткинський навчально-виховний комплекс: спеціалізована школа І-ІІ ст.-ліцей Шосткинської міської ради Сумської області» з Шостки, Сумської області.

«Аналіз причин і наслідків розповсюдження Cladophora siwaschensis mejer на узбережжі азовського моря» Муліна Владислава, учня 9-А класу КНЗ «Хіміко-екологічний ліцей Дніпровської міської ради» з Дніпра.

«Гідротаран – альтернативне джерело енергії» Опацької Ольги, учениці Кінашівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад та Капустяк Христини, учениці Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 з Галича, Івано-Франківської області.

«Мінігідроелектростанція для роботи на малих річках і струмках» Федоришиної Катерини, учениці 9 класу Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ ступенів з смт. Скала-Подільська, Борщівського району, Тернопільської області.

«Спосіб легкого формування ополонок для боротьби з зимовим замором риби» Шири Соломії, учениці 10класу НВК «Школа комп’ютерних технологій Львівського технологічного ліцею» зі Львова.

ПАТ «АК «Київводоканал» були відзначені роботи:

«Альтернативні складні коагулянти для очищення стічних вод» Кузьменко Валерії, учениці КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпровської міської ради з Дніпра.

«Спосіб утилізації каналізаційних жировмісних сполук» Іващишин Ярини, учениці 9 класу НВК «Школа комп’ютерних технологій Львівського технологічного ліцею» зі Львова.

Церемонія відкриття конкурсу «Всеукраїнський юнацький водний приз – 2018». 

«Оцінка якості питної води с. Березове, Рокитнівського району Рівненської області, та екологічні ризики її споживання» Маринич Наталії, учениці 11 класу Березівського НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ» з с. Березове, Рокитнівського району, Рівненської області.

«Аналіз якості питної води в криницях Cтарокостянтинів­ського району» Придворницької Вікторії, учениці 9 класу Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст.. № 1 Старокостянтинівської міської ради, Хмельницької області.

За результатом фінального розгляду робіт Гран-Прі виборола робота Тищенко Валерії, ІІ місце поділили роботи Савченко Вікторії і Анцибора Вячеслава, ІІІ місце завоювала робота Білоус Петра і Лучка Юрія.

Урочисте нагородження призерів відбулося наступного дня в Посольстві Швеції в Україні, на якому Посол Швеції п. Мартін Хагстрьом вручив головний приз – скляну краплю на підставці, роботи відомого майстра гутного скла Олеся Дзиндри. Невеличкі подарунки від Посольства Швеції отримав кожний призер конкурсу. Серед української делегації на урочистій церемонії, крім призерів, були присутні їх керівники, представники оргкомітету та КПІ, директор Київського МАНу п. Ірина Поліщук та представники партнерів конкурсу ПАТ АК «Київводоканал» – генеральний директор п. Дмитро Новицький та начальник інформаційного відділу п. Вікторія Яковлєва. Після вручення нагород відбулось невимушене спілкування, під час якого учасники зустрічі обговорили можливості взаємної співпраці заради якості освіти і покращання стану довкілля.

Конкурс «Всеукраїнський юнацький водний приз» проводить ВГО «УВТ «ВотерНет» і проходить він під патронатом та за сприяння Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України та Посольства Швеції в Україні, за співпраці з хіміко-технологічним факультетом НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», ДП «Науководослідний та проектно-конструкторський інститут міського господарства», КП «Водно-інформаційний центр» та ПАТ «АК «Київводоканал».

Генеральний партнер конкурсу – представництво компанії «DOW Europe GmbH», яка працює в Україні більше 20 років і відома у світі розробками інноваційних технологій та екологічно чистих матеріалів. Партнером конкурсу є також вітчизняний виробник, провідна компанія в галузі водопідготовки і водоочищення НВО «Екософт».

Отримати більше інформації про конкурс можна на http://www.siwi.org/prizes/stockholmjuniorwaterprize/http://www.waternet.ua/contest

За додатковою інформацією звертатись: Оксана Денис, головний координатор конкурсу, тел.: 067 673 46 44

Юлія Бережна, виконавчий директор ВВО «WaterNet», тел.: 0675387046, e-mail: sjwp.ua@gmail.com

Коментарии

Смотрите также
 
Популярное